Загальні питання педіатрії — страница 26

501 До засобів базисної терапії бронхіальної астми відносяться наступні, за винятком:

  • A. глюкокортикостероїди (інгаляційні і системні)
  • B. антагоністи лейкотрієнових рецепторів
  • C. кромони
  • D. ß2 – агоністи короткої дії
  • E. пролонговані теофіліни

502 Базисна терапія бронхіальної астми не включає:

  • A. алергенспецифічну імунотерапію
  • B. антитіла до ІgЕ
  • C. препарати теофіліну короткої дії
  • D. кромони
  • E. пролонговані ß2 – агоністи

503 За допомогою ступеневого підходу лікується наступне, за винятком:

  • A. астматичний статус
  • B. тяжка бронхіальна астма
  • C. середньотяжка бронхіальна астма
  • D. легка персистуюча бронхіальна астма
  • E. легка інтермінуюча бронхіальна астма

504 До лікування легкої інтермітуючої бронхіальної астми не входить:

  • A. кромони
  • B. антагоністи лейкотрієнових рецептоів
  • C. інгаляційні глюкокортикотероїди
  • D. інгаляційні М-холінолітики
  • E. ß2 – агоністи короткої дії

505 При лікуванні середньотяжкої бронхіальної астми не використовують:

  • A. антагоністи лейкотрієнових рецепторів
  • B. кромони
  • C. інгаляційні глюкокортикотероїди
  • D. ß2 – агоністи тривалої дії
  • E. пролонговані теофіліни

506 При лікуванні тяжкої бронхіальної астми не використовують:

  • A. системні глюкокортикотероїди
  • B. інгаляційні глюкокортикотероїди
  • C. комбінація ІГКС і ß2 – агоністи тривалої дії
  • D. комбінація ІГКС і агоністів лейкотрієнових рецепторів
  • E. комбінація кромонів і антагоністів лейкотрієнових рецепторів

507 Кромони (кромоглікат натрію і недокроміл натрію) належить до наступної групи ліків:

  • A. інгаляційні глюкокортикотероїди
  • B. системні глюкокортикотероїди
  • C. стабілізатори мембран опасистих клітин
  • D. бронходилятатори
  • E. ß2 – агоністи

508 Серетид – це препарат:

  • A. ß2 – агоністи короткої дії
  • B. антилейкотрієновий препарат
  • C. комбінація інгаляційного ГКС і пролонгованого ß2 – агоніста
  • D. пролонгованого ß2 – агоніст
  • E. інгаляційний ГКС

509 Пікфлоуметрія призначається для:

  • A. визначення ФЖЕЛ
  • B. добового моніторингу за піковою швидкістю видиху
  • C. визначення об’єму форсованого видиху
  • D. визначення життєвої ємкості легень
  • E. визначення пікової об’ємної швидкості повітря

510 При тяжкій бронхіальній астмі доза інгаляційного ГКС становить:

  • A. 200-400 мкг/доб
  • B. 400-600 мкг/доб
  • C. 400-800 мкг/доб
  • D. 800-1000 мкг/доб
  • E. > 1000мкг/доб

511 Специфічну імунотерапію призначають в наступних випадках, за винятком:

  • A. респіраторний алергоз (поліноз)
  • B. атопічна бронхіальна астма
  • C. моновалентна сенсибілізація
  • D. полівалентна сенсибілізація
  • E. легка бронхіальна астма

512 Використання спейсера дозволяє:

  • A. застосовувати дозовані інгалятори у дітей раннього віку
  • B. звести до мінімуму відкладення препарату в ротовій порожнині
  • C. зменшити вірогідність розвитку кандидозу ротової порожнини при використанні ІГКС
  • D. сприяти більш глибокому проникненню препарату в бронхи
  • E. все перераховане

513 В дозованих інгаляторах випускають все, крім:

  • A. глюкокортикотероїди
  • B. метилксантини
  • C. ß2 – агоністи
  • D. М-холінолітики
  • E. кромони

514 Серед показів до призначення системних ГКС при загостренні бронхіальної астми немає:

  • A. недостатній ефект ß2 – агоністи короткої дії
  • B. тривала гіпертермія
  • C. тяжке загострення хвороби
  • D. наявність у пацієнта гормон-залежної бронхіальної астми
  • E. застосування ГКС в минулому для ліквідації загострення

515 Вкажіть, яке визначення для стенозуючого ларинготрахеїту є невірним:

  • A. Запалення слизової оболонки гортані
  • B. Супроводжується хрипом
  • C. Супроводжується гавканням чи каркаючим кашлем
  • D. Супроводжується затрудненим видихом
  • E. Супроводжується затрудненим вдихом

516 Назвіть основну причину стенозуючого ларинготрахеїту :

  • A. Бактеріальні інфекції
  • B. Вірусні інфекції
  • C. Грибкові інфекції
  • D. Хімічні середники
  • E. Перепади навколишньої температури

517 На першому місці серед вірусних чинників стенозуючого ларинготрахеїту стоїть:

  • A. РС-вірус
  • B. Аденовірус
  • C. Вірус парагрипу
  • D. Вірус грипу
  • E. Вірус кору

518 Розвитку стенозуючого ларинготрахеїту сприяє наступне, за винятком:

  • A. Атопічний діатез
  • B. Соціальний статус хворого
  • C. Забруднене повітря
  • D. Залізодефіцитні стани
  • E. Паратрофії

519 В 1-й стадії розвитку стенозуючого ларинготрахеїту робота дихання збільшується:

  • A. Не збільшується
  • B. В 2 рази
  • C. В 3-4 рази
  • D. В 5-7 разів
  • E. В 7-9 разів

520 Назвіть кількість ступенів стенозу гортані:

  • A. 1 ступінь
  • B. 2 ступеня
  • C. 3 ступеня
  • D. 4 ступеня
  • E. 5 ступенів

Добавить комментарий